Еко-екскурсія і сміттєпереробний завод

Зараз більшість в 1 голос кричить “треба сміттєпереробний завод! Треба нову владу! То все вина Садового! Треба закрити Грибовичі!” Але меншіть попискує тихенько “Люди, сміття не треба продукувати так багато і його треба сортувати!” Я,  як і зазвичай, на стороні меншості. (така вже моя доля). У цьому пості детальніше розповім що до чого зі сміттям в Україні, принаймні у Львові.

Була нещодавно на еко-екскрусії, яку організувала Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ Ініціатива “Хтось не зробить”. Спочатку була у нас вступна лекція де нас трохи “розчехлили” про різні види упаковки. Розчехлю і я вас трохи.

Отож, з того що я запам*ятала:

• Є таке поняття як “змішана упаковка“. Наприклад той же тетрапак і паперовий стаканчик належать до таких, бо так папір покривається шаром пластику, щоби не проникала вода, а в тетрапак ще фольгу додають. Тобто, їх у макулатуру вже не можна викидати, значить у звичайний загальний контейнер для ТПВ і на Грибовичі це все, на Грибовичі
• чеки і глянцевий папір туди ж – на Грибовичі. Це не переробляється разом зі звичайним папером. Чеки – то якийсь особливий чи не вогнетривкий папір. А глянц чи то надто багато фарби чи що там, я вже не пригадаю.
• Картонові лотки для яєць – на Грибовичі. У цьому випадку щільність целюлози (матеріал, з якого роблять папір, хто не знає) надто мала, бо його вже і без того купу раз переробляли і далі вже нема куди. Те ж саме і з туалетним папером звичайним (мабуть, це не стосується матьорого білого паперу)
• Пластикові кульочки, які є такими популярними останні 10 років, не переробляються ніде (не знаю точно чому) і тому все туди ж – на Грибовичі, любі друзі.

А тепер, увага! Трохи напряжіть мізки! Подумайте скільки ви щодня кульочків використовуєте і помножте десь так на 1 млн. людей – то стільки ж використовують інші.  Уявіть собі купу кульочків яка утворюється за всього лиш 1 день. А тепер помножте ту купу на  7 днів… А далі на 30 днів… Уявили? Страшно стало? Якщо ж ні, то продовжуйте множити і додайте ще інше сміття як от пляшки, стаканчики і т.п. І помножте таки на 2,5 млн., бо то ще є купа туристів, кафешок і жителів навколишніх сіл. Ну, а якщо тепер навіть не страшно, то множте на роки і подумайте, що наші нащадки отримають.  І продовжуйте так, аж доки не перестанете думати, що я марсіанка і не захочете щось робити з тим самі, не чекаючи на владу.

Їдем далі. Сміттєпереробний завод, про який всі так кричать.

Невже ви думаєте, що сміттєпереробний завод миттю вирішить усі проблеми зі сміттям? Якщо так, то не кажіть, що я наївна, коли думаю, що війну можна вирішити дипломатично і для цього не обов*язково брати зброю в руки (про це я  більше писала в іншому блозі). Багато хто думає, що  якщо у нас побудують сміттєпереробний завод, то у нас не буде потреби у Грибовичах. Але це, любі мої, – МІФ, бо, по-перше, його не збудують за 1 ніч, і не за тиждень, і не за місяць, і навіть не за 1 рік. Крім того, це все залежить не тільки від влади, а й від самих інвесторів. Умови, які ми їм можемо запропонувати на разі, дуже фінансово невигідні як для нас, так і для них. З нашого боку потрібно буде платити багато за вивіз сміття, а влада повинна їм дати  все готове для будівлі такого заводу. Але навіть коли його збудують (а це таки станеться рано чи пізно), то люди які так кричать “давайте нам завод сміттєпереробний!”, скоріш за все не сортують сміття і мають блідо-зелене уявлення як воно все працює. Я вже маю темно-зелене уявлення, тому розкажу трохи. А працює це просто – ви викидаєте пластик, папір, скло, метал в окремі баки, тоді воно переробляється. Пластик у нас гранулюють і продають у “цивілізовані” країни як от Європа. Тобто, його таки переробляють, але не у нас.

Далі, припустимо заводи відкриють найближчим часом. Коли його відкриють, тоді всім нам прийдеться платити податок удвічі більший за вивіз і сортування сміття. Тоді всі почнуть знову протестувати-вередувати “а чо так дорого?! Ми не хочемо платити більше! ми хочемо нічого не робити!“. Єдиний вихід, який я бачу, на разі це – сортування сміття.

Ще у нас ЛМР департемент Екології міні-завод, який переробляє люмінесцентні лампи організували. Він збудований за гроші шведських інвесторів, але, на жаль, не працює на повну потужність, бо у мін-екології вже місяців 9 не можуть підписати папірець, який дозволяв би йьому заводу співпрацювати з підприємствами. Тому, на разі, вони збирають люмінесцентні та енергозберігаючі лампи у простих смертних і переробляють їх.

Також ЛМР організовули еко-бусик, який за певним розкладом їздить по районах і збирає батарейки та лампочки. До речі, звичайні лампи не є шкідливими абсолютно, просто більше електроенергії їдять. Їх достатньо від*їднати скло від металу і викинути у відповідні контейнери. А люмінесцентні та енергозберігаючі лампи містять якісь шкідливі гази, тому їх треба професійно утилізувати.

Після лампо-переробного заводу нас повезли на саме Грибовицьке сміттєзвалище… Сморід там страшенний! Я запитала чи дадуть на нам протигази чи якісь респіратори на мене покосилися і засміялися… Спочатку були на станіції, де працівник розповідав нам теж багато всякого цікавого, але через сморід я мало що запам*ятала і зрозуміла. На відео в неті видно будиночок перед горою, який затопило. Це і є та станція, на якій люди роками працюють без протигазів чи респіраторів.

Я закрила ніс, оскільки протигазів нам не дали

До речі, всередині відбувається переробка чогось страшенно смердючого, що після того як виходиш на вулицю, то повітря здається чистим як у лісі. На новій купі щодня зранку до вечора в поті чола прцюють місцеві “шукачі скарбів”, тобто люди, які риються в смітті, його сортують і здають. Розповідали нам, що років 10 тому їздили туди на велосипедах, а тепер на машинах. Там за день можна спокійно заробити кілька сотень. Але тим, не менше, вони не все збирають, під ногами на землі я бачила дуже багато батарейок та іншого сміття, яке можна було би здати. Ще мене здивувало дуже, що там, на новій купі майже не смердить, внизу, принаймні смердить більше. А як підете далі, до старішої купи, то побачити неозорі краї купи сміття. Там же і лелки живуть, і чайки, і ворони… Захоплююче видовище!.. Кожен поважаючий себе справжній Львів*янин повинен там побувати хоча би 1 раз.

Поїхала далі (нас возили на бусику, який замовили спеціально для цієї екскурсії). АВЕ Львів. Тут ми побачили купи різнокольорових пляшок і чоловіків, які їх сортують на подвір*ї заводу (якщо його так можна назвати). Там грало радейко, щоби людям було веселіше працювати. А в середині побачили агрегат, який скручує пляшки у трубочки, а потім пресує.

П. Юрій Демцьо, який є, здається, директором АВЕ, розповідав, про плачевну ситуацію із сортуванням сміття. Казав, що дуже часто у баки для макулатури кидають все підряд. Не раз можна побачити там як прибиральники викинули сміття з вулиці, що вони змели. А саму макулатуру з баку вже забрали люди і самі здали. Те ж саме зі склом, за винятком, що залишають бите скло. Таким чином,  у них нема вибору, як скидати все, у загальне сміття. Хто тут винен? Правильно, влада, Садовий, Порошенко і ко.

Ще п. Юрій розповів, що у Львові за добу вивозять 700 тонн (!!!) сміття. Переважна більшість, звісно ж, з центру від мільйона туристів і з  мільйона кафешок. Але жителів спальних районів десь є стільки ж, може трохи менше, тому і ми сміття продукуємо багато.

Висновки і план дій:

1. Наш пластик переробляють, просто не у нас, тому є зміст його викидати окремо.
2. Щоби був сміттєпереробний завод чекати прийдеться ще довго, а потім платити багато.
3. Паперові стаканчики не переробляються. Тому, краще носити з собою термочашку, якщо так часто хочеться каави на вулиці, або свій пластиковий стаканчик.
4. Білі пластикові, зазвичай, також. Тільки прозорі пластикові ідуть на переробку (на скільки я зрозуміла).
5. З роздільних баків часто все скидають в 1 сміттєвоз, бо у них переважно загальне сміття
6. Пластикові кульочки – це суще зло, породження пекла. У нас їх, на разі, не переробляють (не знаю точно чому) і не вивозять нікуди крім Грибович. Тому, закупіться паперовими пакетами і торбинками з тканини (їх можна самим зробити з найдешевшої тканини, або ж дати в ательє пошиття одягу щоби зробили вам)
7. З памперсів можна будувати фундамент дому, бо всьо тлєн, а памперси – (майже) вічні (мабуть, прокладки теж). Краще для жінок купувати або тампони, або менструальну чашу

Well, that’s all folks! Thanks for reading all this!

P.S. Чекаю ваших коментів, запитань, доповнень до плану дій і т.п.

І на останок (не я автор)