Україна і я без пластику

 

Натрапила у новинах фб відео на 9 хв Чим можна замінити поліетиленові пакети? Сніданок з 1+1 Євгенія Аратовська еко-активіст розповідає як у нас все з поліетиленом

Цікаві факти:

• 70% усього сміття планети займає поліетилен і пластик
• перший поліетиленовий пакет з’явився в США у 82-му році
• кажуть, що він розкладеться за 200 років (внуки підтвердять або спростують)
• рентабельність переробки дуже низька, тому незабаром отримаємо поліетиленову планету (юхуу!)
• щоденно тільки в Києві викидається близько 1 млн. пакетів
• у деяких країнах заборонено виготовлення неякісного – надто тонкого поліетилену
• у Дніпропетровську почали випускати пакети, що розкладаються за 2 роки

Як я живу майже без поліетилену:

Повністю відмовитися від цих пакетиків таки не вдається, на разі. Надто часто приносять мені люди ці кульочки. І на базарі сир купувати без кульочка зазвичай теж не можливо.

• Ті, що чисті пакети я збираю і використовую доки не порвуться чи не забрудняться. Але в першу чергу, надаю перевагу паперовим пакетам.
• Домашній сир купую зазвичай у кульку, бо нема вибору. Але коли продають багато в одному кульку, чи у великій коробці, то беру в коробочку.  (Сир же погано збурігається у тих кульочках!)
• Завжди з собою ношу якісь пакетики чи кульочки. Якщо буває хочеться раптом печенька, а нема у що покласти, то відмовляюся від спокуси.
• Як пропонують на базарі кульочки, то відмовляюся. На мене витріщаються круглими очима “це ж безплатно!”. Але кілька разів з розумінням ставилися. І тоді мене розпирала гордість. Ну, тобто це дає натхнення, що я не дарма заморочуюся.
• В супермаркеті на касі питань не задають. Їм паралельно – хоч ти цінник в руках їм дай (буває, що цінник не хоче клеїтися коли пакетик засмальцьований). Буває кладу крупи у відерко від морозива 5-річної давності. Окремо не важу – 25 коп. мене не врятують
• Друзі і рідні зазвичай не шарять і вважають, що я перегинаю палку. Навіть тато, який по горах збирає сміття. (вегетеріанство – то інше – він знає багато таких людей, навіть спортсменів)
• Молоко купую у людей в пластикових пляшках, які не є новими. Потім їх мию і віддаю при покупці нової пляшки. Таким чином пляшка використовується 3 рази мін. Тато навчив.  (Буває, впадло зразу сполоснути, потім фіг відмиєш.) Раніше купувала фермерське на розлив у банку, але воно не таке смачне як домашнє, не таке жирне

Що ж, як бачите, грішу…

Хтось із гостей моїх запропонував ввести штрафні санкції. Скриньку щоби збирати гроші на свій In Lime. Пора таке на дверях повісити

Цікаво, почитати що з цього приводу думають мої читачі (якщо такі є). Чи хтось може теж так живе? Поділіться досвідом (разом легше бути першопрохідцями). Якщо ви вважаєте, що я фігнею страждаю, то теж цікаво чому ви так вважаєте.

Коменти, по-ідеї, відкриті для анонімів теж (якшо впадло реєструватися), але тоді хоч ім’я напишіть.